THE MUSEUM OF DEMATERIALIZED SMALL PORCELAIN FIGURINES


2018

Для проекту буде відскановано завдяки 3D сканеру понад 50 скульптурних груп дрібної пластики радянського періоду. Більшість з яких є досить типовими і розповсюдженими. Буде створено віртуальний музей дематеріалізованої дрібної пластики. Опинитися в ньому відвідувач зможе, одягнувши окуляри віртуальної реальності.

Концепція проекту.

Принциповим моментом є те, що мною навмисно обрані сюжети, в яких головними дійовими особами є діти в момент гри, відпочинку, дозвілля та заняття спортом. Першочерговим є звернення до певного ряду образів, які кожен з нас легко розпізнає. Адже більшість дітей радянського та пострадянського періоду виростали у типових умовах. Таким чином, проект є повністю незаангажованим та представляє особисті рефлексії на тему культурної традиції, досвіду, художньої спадщини. Звертаючись саме до побутових сюжетів, я працюю з темою культурної спадкоємності у контексті сучасного мистецтва та медіумів, піднімаючи тему примирення з власним культурним минулим.

Опис експозиції.

Біла кімната, по периметру на стінах - зображення скульптур (digital art, друк на металі). Експозиція зобов'язана створювати чистий музейний простір. Посеред кімнати - окуляри віртуальної реальності. Одягаючи їх, відвідувач потрапляє у віртуальний музей дематеріалізованої дрібної пластики. У віртуальному музеї скульптури представляються у зріст людини. Відвідувач має можливість пересуватися експозицією віртуального музею та кругового огляду скульптур. 

More than 50 groups of fine plastics sculptures of the Soviet period have been scanned for the project with
the help of 3D scanner. Most of these groups are quite typical and widespread. After that, a virtual museum of dematerialized fine plastics has been created. A visitor can attend it by wearing glasses of virtual reality or with the help of the augmented reality, namely via the free application Simo AR.
The project concept
The main point is that I intentionally selected stories, where the main characters were children at the moment of play, recreation, leisure, and doing sports. The priority is the appeal to a certain range of images that any one of us can easily recognize. After all, most children of the Soviet and post-Soviet periods grew up in typical conditions. Thus, the project is completely unbiased and presents personal reflections on the topic of cultural tradition, experience, and artistic heritage. Referring specifically to domestic stories, I work with the topic of cultural continuity in the context of contemporary art and media, raising the topic of reconciliation with our own cultural past.
With the help of augmented reality, I raise the issue of the entire era of Soviet porcelain disappearance. Such Ukrainian factories as Polonskyi, Baranivskyi, Korostenskyi, and Horodnytskyi have ceased to exist. So, this project is a kind of requiem, an attempt to understand the lost and to capture it in a new digital dimension.
I am continuing to work on this project even now.